ЛИПІВКА

ЛИ́ПІВКА, и, ж. Діжка з липового дерева. А щедра осінь в кожний двір завозить Валки возів з тугими лантухами ..І в липівках заносить мед у льохи (Вирган, Квіт. береги, 1950, 15); Закололи, значить, того кабана.., розчинили, — сало в липівку, м’ясо в діжку (Вишня, II, 1956, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 488.

Ли́півка, ки, ж.

1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. Драг. 363.

2) Родъ дыни. Ум. Липівочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 360.

ли́півка = ли́п’янка — діжка з ли­пового дерева, в якій тримали перев. мед; також сорт дині. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана (казка); А щедра осінь в кожний двір завозить Валки возів з тугими лантухами … їв липівках заносить мед у льохи (І. Вирган).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 334.