ЛИМАННИЙ

ЛИМА́ННИЙ, а, е. Стос. до лиману. Чорний озерний і лиманний мул має велике бальнеологічне значення (Геол. Укр., 1959, 636); Істотне місце в господарстві Усатівського поселення мало лиманне і морське рибальство (Археол., VIII, 1953, 97).

∆ Лима́нне зро́шування (зро́шення) — зволоження грунту за допомогою снігозатримання. Лиманне зрошування проводять, створюючи земляні валики навколо поля і глибоко промочуючи його талими водами (Ек. геогр. СРСР, 1957, 62); Лиманне зрошення, яке забезпечує затримання поверхневих вод на верхніх елементах рельєфу, є одночасно і протиерозійним заходом (Хлібороб Укр., 7, 1964, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 485.

Лима́нний, а, е.

1) Относящійся къ лиману 1.

2) Озерный. Браун. 17.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 359.