ЛАЦНО

ЛА́ЦНО, присл., діал. Добре (у 1, 3 знач.). Лацно на сім світі, що хотіти, те чинити (Номис, 1864, .№ 1334); — Лацно тобі, коли тато здоровий гарув вдень і вночі (Ков., Світ.., 1960, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 456.

Лацно нар. = Латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити. Ном. № 1334.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 348.