ЛАДНАТИ

ЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. Він з братом ладнає (Сл. Гр.); // Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. [Мекдугел:] Негайно їдьте до Геррісона. Ви найшли того йолопа, ви й ладнайте з ним (Ірчан, І, 1958, 250).

2. перех. Те саме, що ла́годити 1. Десь поділись, Загубились Гудзики на комірці. Став ладнати, Пришивати — Зшив [Неумійко] з сорочкою штанці (Бойко, Ростіть.., 1959, 103); Дівчата з високо підтиканими спідницями, з заступами в руках стоять у нафтовому рові. Вони ладнають рівчак (Донч., II, 1956, 256); // Приводити в лад, у порядок. Валка підходила до міста. Погоничі ладнали на віслючках вантаж (Досв., Гюлле, 1961, 110); Молода, гарненька дівчина Жура чепуриться перед великим дзеркалом, ладнає зачіску (Коч., II, 1956, 509).

3. перех. Те саме, що готува́ти 1; лагодити (у З знач.). Старий Кайдаш.. пішов до церкви, загадавши синам ладнати вози з рублями для возовиці (Н.-Лев., II, 1956, 275); Хлопці чистять сідла-ладнають у бій (Гер., Поезії, 1950, 113); У великій хаті, стомлена щоденною працею, Параска ладнала вечерю поважним гостям (Ле, Ю. Кудря, 1956, 109).

4. перех., розм. Те саме, що роби́ти 2; виготовляти. Ми мали Дніпро форсувати. Сапери ладнали плоти (Нагн., Пісня.., 1949, 119).

5. перех. Припасовувати, прикріплювати до чого-небудь; установлювати десь. Дітлахи ладнають сітку, щоб чорних крабів наловить (Забіла, Одна сім’я, 1950, 67); Мася мовчки їла. Митро коні ладнав до ясел (Свидн., Люборацькі, 1955, 53); Ант.. одіклав набік комишину, до якої готувався ладнати залізце (Скл., Святослав, 1959, 9); Двоє фізкультурників вносять маленький столик і стілець і ладнають їх біля брами (Коч., II, 1956, 73).

6. перех., розм. Те саме, що шикува́ти. Гурт бійців збільшувався, і старий робітник почав їх ладнати (Панч, О. Пархом., 1939, 86).

7. перех. Те саме, що налаго́джувати; настроювати (у 1 знач.). * Образно. Може, здалося — снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (Гірник, Сонце.., 1958, 55); Бичуючи брехню, розпусту і пороки. Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Рильський, І, 1956, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 434.

Ладнати, каю, єш, гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. Не все то правда, що на весіллі ладкають. Ном. № 6823.

Ладнати, на́ю, єш, гл.

1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає.

2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати.

3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати.

4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. Г. Барв. 127.

5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163.

6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам’янці друге склалось. Св. Л. 290.

7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим?

8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 340.