КІСНИЙ

КІСНИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до коса́¹; // Признач. для коси. Кісна стрічка; Кісний гребінець.

КІСНИ́Й², а́, е́. Прикм. до коса́²; // Який виготовляє коси. Кісна майстерня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 169.

Кісний 2, а, е. = Тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії. Грин. III. 534.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 246.