КІННИК
Значення кінник це
КІ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що кінно́тник; кавалерист. — Тоді.. близько від нас проходив фронт. Щоб не демаскувати себе, я дав розпорядження кінників в піхоту перевести (Шер., В партиз. загонах, 1947, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 164.
Кінник, ка, м. = Кінниця. Шух. І. 185.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 245.
кінник Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
CNNIC | кінник |
кінник Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
kinnyk | kinnyk | kinnyk |
кінник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
кінник Словоформи слова
Називний | кінник | кінники |
Родовий | кінника | кінників |
Давальний | кінникові, кіннику | кінникам |
Знахідний | кінника | кінників |
Орудний | кінником | кінниками |
Місцевий | на/у кіннику | на/у кінниках |
Кличний | кіннику | кінники |
кінник Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
6 | 2 | 4 |