КУТУЛЯТИ
Значення кутуляти це
КУТУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех., діал. Жувати (у 1 знач.). Дід одійшов, узяв клунок і приніс до куреня. Вийняв пиріг, дав малому, а недоїдений сам почав кутуляти (Мирний, І, 1954, 170); Артем мовчав. Він передбачливо, зарані ще, посеред батькового запитання, кусонув хліба, наскільки рота хватило, і, кутуляючи зараз, природна річ, не міг же відповідати (Головко, II, 1957, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 419.
Кутуляти, ля́ю, єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 333.
кутуляти Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
cumulati | кутуляти |
кутуляти Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
kutuliaty | kutuliaty | kutulyaty |
кутуляти Рід - дієслово, недоконаний вид
кутуляти Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кутуляю | кутуляємо |
2 особа | кутуляєш | кутуляєте |
3 особа | кутуляє | кутуляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кутулятиму | кутулятимемо |
2 особа | кутулятимеш | кутулятимете |
3 особа | кутулятиме | кутулятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кутуляв | кутуляли |
Жіночий рід | кутуляла | |
Середній рід | кутуляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кутуляймо | |
2 особа | кутуляй | кутуляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кутуляючи | |
Минулий час | кутулявши |
кутуляти Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |