КУРС

КУРС, у, ч.

1. Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). Яхти розійшлися своїми курсами (Хижняк, Невгамовна, 1961, 115); Бомбардувальники летять тим же курсом, яким приходили розвідники (Ю. Янов., І, 1954, 48); Фургон, слухняно міняючи курс, зникає в безлюдній степовій далечі (Гончар, Тронка, 1963, 121).

Ляга́ти (лягти́) на курс див. ляга́ти.

2. перен. Основна настанова, напрям (у політиці). VI з’їзд партії відповідно до вказівок В. І. Леніна взяв курс на підготовку збройного повстання (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 9); — Вітаю, пане Франко, з новим політичним курсом!.. — Іван озирнувся —— перед ним стояв Степан Лабаш (Кол., Терен.., 1959, 355).

3. Систематичний виклад основ якої-небудь науки або її частини у вищій школі, а також підручник, що являє собою такий виклад. На столі перед професором лежала купа друкарських гранок-шпальт: професор готував для перевидання скорочений курс своєї наукової праці (Смолич, Мир.., 1958, 82).

4. Закінчений цикл навчання, його обсяг і час, за який цей цикл навчання відбувається. За цілий університетський курс така думка не приходила йому в голову (Н.-Лев., IV, 1956, 85); Незабаром він знов займає перше місце і вже не кидає його за весь гімназіальний курс (Коцюб., III, 1956, 28).

5. Рік, ступінь навчання (у вищому і середньому спеціальному навчальному закладі). Богдан був тоді ще дуже молодим студентом першого курсу (Л. Укр., III, 1952, 585); Улас перездав російську мову і був зарахований на історичний факультет. Провчився два курси, а на третьому змушений був припинити навчання (Тют., Вир, 1964, 63); // Студенти, слухачі одного року навчання. Якось улітку цілий наш курс республіканської партшколи побував в екскурсії в степах Південної України (Ле, Право.., 1957, 5).

6. Закінчений ряд, цикл лікувальних процедур. Відбувши курс лікування в саратовському госпіталів я відвідав село Кінтенталь (Гур., Друзі.., 1959, 18);— Панна Нонна серйозно радить мені прийняти цілий курс лікування дубовим наваром (Збан., Єдина, 1959, 201).

7. В СРСР — вартість цінних паперів, установлювана спеціальними державними нормативними актами; // У капіталістичних країнах — ціна, за яку купують або продають на біржі акції, облігації, векселі та інші цінні папери. — А на скільки, пане голова, потяг Левко? Ви й не спитались. — Пиши більш. Напиши,.. на двісті рублів… по курсу (Кв.-Осн., II, 1956, 262); Колінз дочитав телеграми про курси акцій на біржі (Рибак, Час.., 1960, 112); * Образно. Кокетним, навиклим рухом поправив він бороду й волосся, осміхаючись до думки, що не понизився ще курс його в жінок (Коцюб., І, 1955, 163).

◊ Бу́ти в ку́рсі чого — знати про хід якої-небудь справи, про останні факти, досягнення в певній галузі. На Капрі збираюся, аж настануть морози.. Ще не раз до того часу напишу до Вас, тож будете все в курсі справ (Коцюб., III, 1956, 400); Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Янов., І, 1954, 77); — Тіточко, ви зовсім не в курсі, що наймодніше. Мода на «діячок» вже минула (Вільде, Сестри.., 1958, 459).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 412.