КУПЛЯ

КУ́ПЛЯ, і, ж.

1. розм., рідко. Те саме, що купі́вля. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі (Вовчок, І, 1955, 217); Дві сили на землі: .. Одна — це гніт і кров, це визиск і неволя, Продажа й купля це.. А друга — чесний труд у дружбі світлочолій (Рильський, II, 1960, 322).

Ку́пля-про́даж — те саме, що купі́вля-про́даж (див. купі́вля). Повинна розгорнутись рішуча боротьба з приватнокапіталістичними методами розподілу (вільною каплею-продажем) продуктів фабрично-заводського виробництва і продуктів сировини (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 82).

2. заст. Покупка. Хіба поїде у місто за куплями для празника великого або вже по якому-небудь дуже гарячому ділу (Мирний, І, 1954, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 404.

Купля, лі, ж.

1) Купля, покупка. Ні дар, ні купля. Ном. Купля руки пече, а продаж гріє. Ном. № 10493. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі. МВ. ІІ. 136.

2) Покупка, купленный предметъ. Ідіть подивіться на мою куплю. Волч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 327.