КУМУВАТИ
Значення кумувати це
КУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Брати участь в обряді хрещення дитини, стаючи кумом або кумою її батьків. — Що тепер на тобі та на твоїй дочці — я вам дарую, щоб ви пам’ятали той день, коли в мене кумували (Мирний, IV, 1955, 228); Цимбаленко позавчора кумував у Катрі (Л. Янов., І, 1959, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 399.
Кумувати, мую, єш, гл. Быть воспріемникомъ, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати. Макс.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 325.
кумувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
coughing up | кумувати |
кумувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
kumuvaty | kumuvaty | kumuvaty |
кумувати Рід - дієслово, недоконаний вид
кумувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кумую | кумуємо |
2 особа | кумуєш | кумуєте |
3 особа | кумує | кумують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кумуватиму | кумуватимемо |
2 особа | кумуватимеш | кумуватимете |
3 особа | кумуватиме | кумуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кумував | кумували |
Жіночий рід | кумувала | |
Середній рід | кумувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кумуймо | |
2 особа | кумуй | кумуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кумуючи | |
Минулий час | кумувавши |
кумувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |
кумувати в англійській розкладці - revedfnb
Цитати української літератури з використанням слова кумувати
"— Дочка? І гаразд, що дочка! Хіба дочці не можна з батьком кумувати? — питає пан."Мирний Панас - Лихо давнє й сьогочасне
"Однолітки вони з Іваном, товаришували раніш, гуляв Володька в них на весіллі, а коли перше дитя народилоcь, сам напросився до Віруньки й кумувати"Гончар Олесь Терентійович - Собор