КУМАТИСЯ
Значення куматися це
КУМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.
1. Бути кумами. Шинкар та Мірошник у пеклі спіткались, Вони на цім світі колись-то кумались. Зраділи друг дружці (Манж., Тв., 1955, 273); Ганна з Марією подружилися ще дівчатами, майже дітьми, їхні батьки нібито кумалися чи то були далекими родичами (Руд., Остання шабля, 1959, 171).
2. заст. Приятелювати. — Піду до попа, висповідаюсь.. та й дам зарік до смерті не пити й з відьмами не куматись (Н.-Лев., III, 1956, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 397.
Куматися, маюся, єшся, гл. Кумиться. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. Ном. № 9493. Годі нам з ляшками куматись. Левиц. І. 1. 226.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 324.
куматися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| chat | общаться |
куматися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kumatysia | kumatysia | kumatysya |
куматися Рід - дієслово, недоконаний вид
куматися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кумаюся | кумаємося |
| 2 особа | кумаєшся | кумаєтеся |
| 3 особа | кумається | кумаються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | куматимуся | куматимемося |
| 2 особа | куматимешся | куматиметеся |
| 3 особа | куматиметься | куматимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кумався | кумалися |
| Жіночий рід | кумалася | |
| Середній рід | кумалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кумаймося | |
| 2 особа | кумайся | кумайтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кумаючись | |
| Минулий час | кумавшись |
куматися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |