КУЛЬМІНУВАТИ
Значення кульмінувати це
КУЛЬМІНУВА́ТИ, у́є, недок. і док.
1. астр. Проходити через небесний меридіан (про світило). Спостерігаючи яку-небудь зорю щовечора, ми упевнимося.., що в даній місцевості кожна зоря кульмінує завжди на тій самій кутовій висоті над горизонтом (Астр., 1956, 23).
2. перен. Досягати найвищого напруження, піднесення у розвитку чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 393.
кульмінувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| kulmat | кульмінувати |
кульмінувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kulminuvaty | kul'minuvaty | kul'minuvaty |
кульмінувати Рід - дієслово, недоконаний вид
кульмінувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кульміную | кульмінуємо |
| 2 особа | кульмінуєш | кульмінуєте |
| 3 особа | кульмінує | кульмінують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кульмінуватиму | кульмінуватимемо |
| 2 особа | кульмінуватимеш | кульмінуватимете |
| 3 особа | кульмінуватиме | кульмінуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кульмінував | кульмінували |
| Жіночий рід | кульмінувала | |
| Середній рід | кульмінувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кульмінуймо | |
| 2 особа | кульмінуй | кульмінуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кульмінуючи | |
| Минулий час | кульмінувавши |
кульмінувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 6 |