КУЛЬБАЧИТИ
Значення кульбачити це
КУЛЬБА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., заст. Сідлати. Заходились кульбачити й своїх [коней] — Мамай з товаришами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 79); Стефан із темної стайні На волю коня виводить І синім сідлом кульбачить (Перв., З глибини, 1956, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 392.
Кульбачити, ба́чу, чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 323.
кульбачити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| colbachini | кульбачити |
кульбачити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kulbachyty | kul'bachyty | kul'bachyty |
кульбачити Рід - дієслово, недоконаний вид
кульбачити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кульбачу | кульбачимо |
| 2 особа | кульбачиш | кульбачите |
| 3 особа | кульбачить | кульбачать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кульбачитиму | кульбачитимемо |
| 2 особа | кульбачитимеш | кульбачитимете |
| 3 особа | кульбачитиме | кульбачитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кульбачив | кульбачили |
| Жіночий рід | кульбачила | |
| Середній рід | кульбачило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кульбачімо | |
| 2 особа | кульбачи | кульбачіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кульбачачи | |
| Минулий час | кульбачивши |
кульбачити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 5 |