КУЛАЧИТИ
Значення кулачити це
КУЛА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., діал. Бити кулаками (у 1 знач.). Як прозрів [Турн], кулачив Рутулян (Котл., І, 1952, 264); — Гамселити [панів], — підказав Покиван,— Товкмачити,— підказали з юрби..— Трощити! Гепати! Гилити! Голомшити! Кулачити! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 390.
Кулачити, чу, чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 322.
кулачити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| malachite | кулачити |
кулачити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kulachyty | kulachyty | kulachyty |
кулачити Рід - дієслово, недоконаний вид
кулачити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кулачу | кулачимо |
| 2 особа | кулачиш | кулачите |
| 3 особа | кулачить | кулачать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кулачитиму | кулачитимемо |
| 2 особа | кулачитимеш | кулачитимете |
| 3 особа | кулачитиме | кулачитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кулачив | кулачили |
| Жіночий рід | кулачила | |
| Середній рід | кулачило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кулачімо | |
| 2 особа | кулачи | кулачіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кулачачи | |
| Минулий час | кулачивши |
кулачити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |