КУЛАКУВАТИ
Значення кулакувати це
КУЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Те саме, що кула́чити. Семен доки кричав на жінку, доки кулакував дочку, а далі сів на ослін та й став чупер на голові микати (Март., Тв., 1954, 98); Лемко, почувшись свобідним, піймав близько стоячого Сука, повалив на землю і ну ж колінами толочити, кулакувати попід ребра (Ков., Тв., 1958, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 389.
кулакувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| calculate | кулакувати |
кулакувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kulakuvaty | kulakuvaty | kulakuvaty |
кулакувати Рід - дієслово, недоконаний вид
кулакувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кулакую | кулакуємо |
| 2 особа | кулакуєш | кулакуєте |
| 3 особа | кулакує | кулакують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кулакуватиму | кулакуватимемо |
| 2 особа | кулакуватимеш | кулакуватимете |
| 3 особа | кулакуватиме | кулакуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кулакував | кулакували |
| Жіночий рід | кулакувала | |
| Середній рід | кулакувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кулакуймо | |
| 2 особа | кулакуй | кулакуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кулакуючи | |
| Минулий час | кулакувавши |
кулакувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |