КУКУРУДЗЯНКА

КУКУРУ́ДЗЯНКА, и, ж,

1. Крупи з кукурудзи. — Зараз буде все добре,— потішав Олекса Копач Якима. — Мама прийде з комори, принесе бульба кукурудзянки, будемо варити обід (Ков., Світ.., 1960, 25).

2. Страва з таких круп. Готують [із кукурудзи] найрізноманітніші страви — мамалигу, каші, гойданки.., кулеші, лемішку, книшики гуцульські, малай, кукурудзянку та ін. (Укр. страви, 1957, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 389.

Кукурудзянка, ки, ж. Бѣлая мелкая фасоль, растущая между кукурузой. Шух. І. 142.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 322.