КУКОБИТИ
Значення кукобити це
КУКО́БИТИ, блю, биш; мн. куко́блять; недок., перех., діал. Доглядати. Зовсім знемігся [батько] на силах; не мав снаги й себе самого кукобити (Барв., Опов.., 1902, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 387.
Кукобити, блю, биш, гл.
1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто.
2) — кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити. Г. Барв. 247.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 321.
кукобити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| kink to | кукобиты |
кукобити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kukobyty | kukobyty | kukobyty |
кукобити Рід - дієслово, недоконаний вид
кукобити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кукоблю | кукобимо |
| 2 особа | кукобиш | кукобите |
| 3 особа | кукобить | кукоблять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кукобитиму | кукобитимемо |
| 2 особа | кукобитимеш | кукобитимете |
| 3 особа | кукобитиме | кукобитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кукобив | кукобили |
| Жіночий рід | кукобила | |
| Середній рід | кукобило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кукобімо | |
| 2 особа | кукоби | кукобіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кукоблячи | |
| Минулий час | кукобивши |
кукобити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |