КУДОВЧИТИ
Значення кудовчити це
КУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Те саме, що кошла́тити; куйовдити (у 1 знач.), патлати. Нервово кудовчить [Микита] шевелюру, обсмикується (Мам. Тв., 1962, 238); Сердито кудовчив [Марко Іванович] у жмені свої розпатлані вуса (Бат, Надія, 1960, 468).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 385.
кудовчити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| go along | кудовчити |
кудовчити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kudovchyty | kudovchyty | kudovchyty |
кудовчити Рід - дієслово, недоконаний вид
кудовчити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кудовчу | кудовчимо |
| 2 особа | кудовчиш | кудовчите |
| 3 особа | кудовчить | кудовчать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кудовчитиму | кудовчитимемо |
| 2 особа | кудовчитимеш | кудовчитимете |
| 3 особа | кудовчитиме | кудовчитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кудовчив | кудовчили |
| Жіночий рід | кудовчила | |
| Середній рід | кудовчило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кудовчмо | |
| 2 особа | кудовч | кудовчте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кудовчачи | |
| Минулий час | кудовчивши |
кудовчити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |