КРІПАЧИТИ
Значення кріпачити це
КРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., іст., розм. Перебувати в кріпацтві; бути кріпаком, підневільним. — Ти, сину, кріпацтва, мабуть, не застав? — Не застав, бабо. Дід мій кріпачив (Ю. Янов., І, 1954, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 357.
кріпачити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| krachai | кріпачити |
кріпачити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kripachyty | kripachyty | kripachyty |
кріпачити Рід - дієслово, недоконаний вид
кріпачити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кріпачу | кріпачимо |
| 2 особа | кріпачиш | кріпачите |
| 3 особа | кріпачить | кріпачать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кріпачитиму | кріпачитимемо |
| 2 особа | кріпачитимеш | кріпачитимете |
| 3 особа | кріпачитиме | кріпачитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кріпачив | кріпачили |
| Жіночий рід | кріпачила | |
| Середній рід | кріпачило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кріпачмо | |
| 2 особа | кріпач | кріпачте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кріпачачи | |
| Минулий час | кріпачивши |
кріпачити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |