КРУШИТИ
Значення крушити це
КРУШИ́ТИ, крушу́, кру́шиш, недок., перех.
1. розм., рідко. Те саме, що трощи́ти 1; розбивати вщент. Чавун і свинець пронизували з шкваром ряди, крушили кістки (Стар., Облога.., 1961, 36); Кинулись [козаки] крушити на дрізки три шибениці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 167).
2. також без додатка, заст., нар.-поет. Журити, мучити. Смутно, страх як смутно було,.. і хоч смуток крушить, а таки скарб.. маємо (Вовчок, І, 1955, 300); Не діло мене крушило, а туга насердна… (Барв., Опов.., 1902, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 379.
Крушити, шу́, ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Ном. Журба мене круше. Чуб. Не сушіте, не крушіте моєї молодости. Гол. І. 232.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 316.
крушити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
destroy | крушить |
крушити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
krushyty | krushyty | krushyty |
крушити Рід - дієслово, недоконаний вид
крушити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | крушу | крушимо |
2 особа | крушиш | крушите |
3 особа | крушить | крушать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | крушитиму | крушитимемо |
2 особа | крушитимеш | крушитимете |
3 особа | крушитиме | крушитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | крушив | крушили |
Жіночий рід | крушила | |
Середній рід | крушило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | крушімо | |
2 особа | круши | крушіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | крушачи | |
Минулий час | крушивши |
крушити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |
крушити в англійській розкладці - rheibnb
Цитати української літератури з використанням слова крушити
"Що вміє силу демонську крушити"Куліш Пантелеймон Олександрович - Маруся Богуславка
"І тоді всі ми стали крушити каміння і кидати в того зухвальця, в зловісного вогника"Близнець Віктор Семенович - Земля світлячків