КРУТИЙ

КРУТИ́Й, а́, е́.

1. Майже прямовисний; стрімкий; протилежне пологий, положистий. Хмарочки стали розходитись.. і покотились геть-геть за крутії гори (Кв.-Осн., II, 1956, 41); Максим Колиберда натрапив таки каменюку і пошпурив на Данила. Камінь виписав круту траєкторію в чистому небі (Смолич, Мир.., 1958, 10); // Обривистий, урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища). Круті глинясті стіни урвища жовтіли (Коцюб., І, 1955, 346); Є на Дніпрі крутий і шпилястий берег (Баш, На землі.., 1957, 43); // Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій). Грає море. Хвилю підіймаючи круту (Мал., Звенигора, 1959, 20); // перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку чогось). Партія і Радянський уряд вживають кардинальних заходів до забезпечення крутого піднесення сільського господарства (Ком. Укр., 3, 1965, 3).

2. Дуже загнутий, вигнутий, сильно закручений. Корови поважно несли в обори своє голе рожеве вим’я та круті роги (Коцюб., II, 1955, 398); — Ходімо, ходімо,— охоче обізвався славнозвісний кошовий, закидаючи за вухо крутого вуса (Вишня, І, 1956, 328); // Чітко окреслений, опуклий, рельєфний (про чоло, ніс і т. ін.). В цього [парубка] невеличка борода.., крутий високий лоб (Гр., II, 1963, 7); Оцей.. кремезний, вилицюватий юнак з крутим підборіддям, завжди.. нагонить на інших настрій діловитості і серйозності (Гончар, І, 1954, 459).

3. Дуже вигнутий, не поступовий (про поворот шляху, річки тощо). Далі крутими завертнями повертала вона [річка] до гори (Мирний, І, 1954, 256); Інколи над берегом Прута проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки (Коцюб., І, 1955, 352); Проїхали і цей кілометр, а дорозі ще не кінець, це тільки крутий поворот (Гончар, III, 1959,171); // перен. Несподівавий, раптовий (про зміну в поведінці, суспільних явищах, подіях тощо). Мінялися влади. Круті повороти робило життя (Гончар, II, 1959, 10); Сталась з людиною зміна крута (С. Ол., Вибр., 1959, 275); // перен. З відчутними, помітними переходами (про мелодію). Пісня його була крута в колінах, то стрімких, то журливих, то радісних, то уривчастих (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 341).

Крути́й тано́к (та́нець, ряд) — весняна дівоча гра, у якій ланцюжок танцівниць робить завороти, зигзаги. Одні навзаводи біжать, а другі Крутії танці водять (Фр., X, 1954, 388).

4. Суворий, твердий, непіддатливий (про характер, вдачу людини й про людину з таким характером); протилежне лагідний. Він боявся батька, його крутого норову, твердого слова (Н.-Лев., І, 1956, 188); Виказувала.. характер тільки Варвара; сувора, крута і справедлива дівчина (Вол., Місячне срібло, 1961, 174); // перен. Рвучкий, сильний, лютий (про вітер, мороз). Од вітру крутого закрившись полою, ..Черкнув [партизан] сірника (Перв., І, 1958, 348); — А хто з нас забуде.. Як бив із крутими вітрами у тіло.. Нещадний, колючий пісок? (Гірник, Друзі.., 1953, 13).

◊ Круті́ за́ходи — суворі, рішучі дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь. — Як на мене, то треба вжити крутих заходів.. і вщент зруйнувати їхнє хижацьке гніздо (Тулуб, Людолови, І, 1957, 14).

5. розм. Міцний, твердий. На крутеє дерево треба крутого клина (Номис, 1864, № 3890); — Бачте, яка буйна [картопля]! А вгризніте, яка крута! (Барв., Опов.., 1902, 428); * Образно. Сокира рубала Японські дроти на льоту, Так, мовби сто років збирала Для помсти цю силу круту (Нагн., Вибр., 1950, 212); // Туго зав’язаний, сплетений. Разом із цим ще одне так різко випливало з давнини: нагай на батьківській червоножилавій руці — крутий, ушестеро переплетений (Крот., Сини.., 1948, 14); * Образно. Я почав марити, як-то осього крутого вузлика, що лихе життя його зав’язало, добродій становий буде розв’язувати? (Мирний, IV, 1955, 359).

6. перен., розм. Дуже складний для розуміння. [Лікар:] Говориш ти загадками крутими! (Фр., XI, 1952, 252); В дитячих головах тиснуться не дитячі круті мислі (Головко, II, 1957, 365); // Який важко сприймається, засвоюється (про слово, мелодію тощо). Не круте ймення, та забула (Сл. Гр.); Крута пісня; // Сповнений труднощів; важкий, складний. Хвилина була крута (Мирний, IV, 1955, 13); І куте слово теж не зле-бо В горнилі душ нести сюди. Де мудрість віку в дні круті Стоїть в величній простоті (Мал., Листи.., 1961, 17).

7. перен. Гострий, різкий, дошкульний (про вислів, розмову тощо). Крутою була розмова (Гончар, Таврія, 1952, 105); // Грубий, брутальний (про лайку). Скиба похмурий дивиться на них якийсь час і стиха, без слів, самими губами, вивернув із себе круту лайку (Головко, І, 1957, 307); // Непристойний, масний (про жарт, анекдот і т. ін.). Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (Головко, II, 1957, 314); Мов мурашня, копошиться людська маса, вигукуючи круті слова, гогоче (Чаб., Балкан. весна, 1960, 350).

8. Дуже густий внаслідок тривалого варіння (про їжу). І ласощі все тільки їли [праведники], ..Крутії яйця з сирівцем (Котл., І, 1952, 149); Каша у нас пшоняна, крута, увариста (Ю. Янов., V, 1959, 158); // Густо замішаний (про тісто). Хляпала діжа, Параска місила круте тісто (Горд., II, 1959, 345); // В’язкий, тягучий (про мокрий грунт). Здавалося — йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме.. дощ (Гончар, III, 1959, 136); Круте болото; // перен. Низький, сильний (про голос); густий (у 4 знач.). Цибатий Невкипілий.. дзьобав крутим басом Муху Івана (Головко, II, 1957, 220).

9. Дуже насичений, міцний (про настій, навар, тютюн, запах і т. ін.). В хаті повно людей. Намоклі сіряки, крутий тютюн, .. кашель… (Мик., II, 1957, 7); Крута кава; Крутий чай; * Образно. Люблю клопоти, й землю, й цвіт. Своїм горбом, як кажуть, чую Його [життя] крутий солоний піт (Мал., Серце.., 1959, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 373.

Крутий, а́, е́

1) Крутой. Буду крутії гори копати. Мет.

2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров’я; тобі круті роги, мені чорні брови. Ном. № 286. Поцілуй же мене… у крутий усок. КС. 1882. X. 27. Крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. Kolb. І. 176.

8) Густой. Наварила каші крутої. Грин. І. 88. Круті яйця.

4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. Чуб. 1. 239. А вгризніте, яка (картопля) крута. Г. Бар. 428. Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. Н. п.

5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. К. ЧР. 302.

6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Уман. у. Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у.

7) Крута голова = крутоголов. Вх. Лем. 428.

8) Крута м’я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Вх. Лем. 428. Ум. Крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам. Котл. Од. 489.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 314.