КРУГОЙДУЧИЙ
Значення кругойдучий це
КРУГОЙДУ́ЧИЙ, а, е, поет., рідко. Який рухається або розташований по колу. Обернулись і зникли вітри кругойдучії лишили мене в самоті (Перв., І, 1958, 209); А вже стегновий кругойдучий берег Вчуває вогнистого моря прибій… (Вирган, В розп. літа, 1959, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 370.
Кругойдучий, а, е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок. К. (О. 1861. II. 234).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 312.
кругойдучий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| round-headed | кругойдучий |
кругойдучий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kruhoiduchyi | kruhoiduchyi | kruhoyduchyy |
кругойдучий Рід - прикметник
кругойдучий Словоформи слова
| Називний | кругойдучий | кругойдуча | кругойдуче | кругойдучі |
| Родовий | кругойдучого | кругойдучої | кругойдучого | кругойдучих |
| Давальний | кругойдучому | кругойдучій | кругойдучому | кругойдучим |
| Знахідний | кругойдучий, кругойдучого | кругойдучу | кругойдуче | кругойдучі, кругойдучих |
| Орудний | кругойдучим | кругойдучою | кругойдучим | кругойдучими |
| Місцевий | на/у кругойдучому, кругойдучім | на/у кругойдучій | на/у кругойдучому, кругойдучім | на/у кругойдучих |
кругойдучий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 4 | 7 |