КРИЖІВНИЦЯ
Значення крижівниця це
КРИЖІВНИ́ЦЯ1, і, ж., бот. (Crucianella L.). Трав’яниста рослина родини хрестоцвітих; хрестовниця.
КРИЖІВНИ́ЦЯ2, і, ж. Дошка або брус, що з’єднує вгорі полудрабки воза. Біля двору, торохтячи, проїхав драбиняк. Економський фурман Євген Колосюк стишує загнуздані коні, щось гукає Христині та озирається, швиденько вискакує на віз, вмощується на крижівницю (Стельмах, І, 1962, 520); Ззаду на возі, коло самої крижівниці, сидів запорошений.. чоловік (Іщук, Вербівчани, 1961, 336).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 343.
Крижівниця, ці, ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка. Рудч. Чп. 250.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 305.
крижівниця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| critic | криживниця |
крижівниця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kryzhivnytsia | kryzhivnytsia | kryzhivnytsya |
крижівниця Рід - іменник, жіночий рід, неістота
крижівниця Словоформи слова
| Називний | крижівниця | крижівниці |
| Родовий | крижівниці | крижівниць |
| Давальний | крижівниці | крижівницям |
| Знахідний | крижівницю | крижівниці |
| Орудний | крижівницею | крижівницями |
| Місцевий | на/у крижівниці | на/у крижівницях |
| Кличний | крижівнице | крижівниці |
крижівниця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |