КРИВИТИСЯ

Значення кривитися це

КРИВИ́ТИСЯ, кривлю́ся, кри́вишся; мн. кри́вляться; недок.

1. Ставати кривим; викривлятися (у 1 знач.), згинатися. А ти, дубе, кріпись… Не хились, не кривись (Рудан., Тв., 1956, 60); // Утрачати симетричний вигляд; схилятися набік, перекошуватися. Хати старіли, кривилися, .. оселі дірчавілиосувалися… (Мирний, IV, 1955, 241); Валя підвелася.. Плечі її трохи кривилися (Епік, Тв., 1958, 380).

2. перен. Робити гримаси, виражаючи незадоволення, презирство, а також від болю тощо. Тітка кривилась і потиху нарікала на «дармоїдів» (Фр., VI, 1951, 269); Юзя не кривилась, не хлипала по-дитячому (Л. Укр., III, 1952, 658); Начальник стояв ззаду, морщився, кривився, шморгав носом, затуляючись хусточкою (Вас., І, 1959, 204); Кривилася теща, подаючи до столу чужі миски та полумиски (Збан., Сеспель, 1961, 405); Вікторія кривилася, але терпляче переносила біль (Хижняк, Тамара, 1959, 221).

3. з кого, над ким. Те саме, що передра́жнювати; перекривляти. Балабуха.. мав таку природню міну в устах, неначе кривився з кого, закопиливши спідню губу (Н.-Лев., III, 1956, 15); Смішно ж було дивитися.. на Остапа: так часто кривиться.. хлопець над своїм дужим товаришем (Мирний, IV, 1955, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 340.

Кривитися, влю́ся, вишся, гл.

1) Искривляться. Чобіт привиться.

2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Мкр. Н. 35. Хто п’є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться. Ном. № 11493.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 304.

кривитися Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
puckerморщиться

кривитися Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
kryvytysiakryvytysiakryvytysya

кривитися Рід - дієслово, недоконаний вид

кривитися Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особакривлюсякривимося
2 особакривишсякривитеся
3 особакривитьсякривляться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особакривитимусякривитимемося
2 особакривитимешсякривитиметеся
3 особакривитиметьсякривитимуться
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідкрививсякривилися
Жіночий рідкривилася
Середній рідкривилося
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа кривімося
2 особакривисякривіться
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часкривлячись
Минулий часкривившись

кривитися Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

кривитися в англійській розкладці - rhbdbnbcz

Цитати української літератури з використанням слова кривитися

"Поквапом збираючи свiй мисливський реманент, будуть кривитися вiд головного болю, труситися вiд ранкової прохолоди i стогнати"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)

"Поквапом збираючи свій мисливський реманент, будуть кривитися від головного болю, труситися від ранкової прохолоди і стогнати"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки

"Головне було — не на чому їхати, а щоб тiльки їхати, коли ж гепнешся — не кривитися, а реготати з усiма."Стельмах Михайло Панасович - Гуси-лебеді летять…

"Поквапом збираючи свiй мисливський реманент, будуть кривитися вiд головного болю, труситися вiд ранкової прохолоди i стогнати"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки

"Його очі відразу загорілися, губи почали кривитися, а коли прийшла його черга говорити, він, видно, вважаючи себе за головну тут дійову особу, почав з того, що ніяк не може погодитися з паном майором, що тут не рішає військова сила"Самчук Улас Олексійович - Чого не гоїть огонь

"А з тим самим народ росте! Так, так… Можеш не кривитися"Самчук Улас Олексійович - Волинь

"— Костю, годі, покинь кривитися! Костю, даю слово, покину тебе тут, не поїдеш з нами!"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля

"Отож, коли я про нього заговорив, всi почали кривитися, нiби я ух почастував кислицями: "Ячейкин Юрий - Спалах понадновот зiрки

"Отож, коли я про нього заговорив, всі почали кривитися, ніби я їх почастував кислицями:"Ячейкін Юрій Дмитрович - Спалах понаднової зірки