КОЦЮБИТИСЯ
Значення коцюбитися це
КОЦЮ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцюбляться; недок., фам. Опинатися, упиратися, комизитися. То вже вір сьому — чого ще ти коцюбишся! (Номис, 1864, № 10744); — Ну-ну, чого б я ото коцюбився? Ось побачиш, ми з тобою не тільки в цьому порозуміємось (Шовк., Людина.., 1962, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 314.
Коцюбитися, блюся, бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 295.
коцюбитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ciubotica | коцюбитися |
коцюбитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kotsiubytysia | kotsiubytysia | kotsyubytysya |
коцюбитися Рід - дієслово, недоконаний вид
коцюбитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | коцюблюся | коцюбимося |
| 2 особа | коцюбишся | коцюбитеся |
| 3 особа | коцюбиться | коцюбляться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | коцюбитимуся | коцюбитимемося |
| 2 особа | коцюбитимешся | коцюбитиметеся |
| 3 особа | коцюбитиметься | коцюбитимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | коцюбився | коцюбилися |
| Жіночий рід | коцюбилася | |
| Середній рід | коцюбилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | коцюбмося | |
| 2 особа | коцюбся | коцюбтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | коцюблячись | |
| Минулий час | коцюбившись |
коцюбитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |