КОЦЬ
Значення коць це
КОЦЬ див. коц.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 314.
Коць, ця, м.
1) Коверъ. Вас. 172. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Кв. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли. Стор.
2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Гол. Од. 82. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем. Мир. ХРВ. 315.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 295.
коць Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Kots | коць |
коць Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kots | kots' | kots' |
коць Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
коць Словоформи слова
| Називний | коць | коці |
| Родовий | коця | коців |
| Давальний | коцеві, коцю | коцям |
| Знахідний | коць | коці |
| Орудний | коцем | коцями |
| Місцевий | на/у коці | на/у коцях |
| Кличний | коцю | коці |
коць Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 1 | 2 |