КОРІНЬКОВИЙ
Значення коріньковий це
КОРІНЬКО́ВИЙ, а, е.
1. Зробл. з кореня (у 1 знач.). У руці [гетьмана Самойловича] — довженний костур з коріньковою наголовкою (Морд., І, 1958, 208).
2. Настояний на корінні (у 2 знач.). Усякі горілки.. стояли.. Була.. і полинькова, і корінькова (Кв.-Осн., II, 1956, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 293.
Коріньковий, а, е.
1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька.
2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна… і запікана, і полинькова, і корінькова. Кв. II. 185. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 284.
коріньковий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| cornicopia | коріньковий |
коріньковий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| korinkovyi | korin'kovyi | korin'kovyy |
коріньковий Рід - прикметник
коріньковий Словоформи слова
| Називний | коріньковий | корінькова | корінькове | корінькові |
| Родовий | корінькового | корінькової | корінькового | корінькових |
| Давальний | коріньковому | коріньковій | коріньковому | коріньковим |
| Знахідний | коріньковий, корінькового | корінькову | корінькове | корінькові, корінькових |
| Орудний | коріньковим | коріньковою | коріньковим | коріньковими |
| Місцевий | на/у коріньковому, коріньковім | на/у коріньковій | на/у коріньковому, коріньковім | на/у корінькових |
коріньковий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 4 | 6 |