КОРІННИК
Значення корінник це
КОРІННИ́К, а́, ч. Кінь, запряжений у голоблі (при наявності підпряжних); середній кінь у трійці. Поторгав [погонич] гриву корінника і вже потім поважно усівся на високі козла (Кочура, Зол. грамота, 1960, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 292.
корінник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| cornick | корінник |
корінник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| korinnyk | korinnyk | korinnyk |
корінник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
корінник Словоформи слова
| Називний | корінник | корінники |
| Родовий | корінника | корінників |
| Давальний | корінникові, коріннику | корінникам |
| Знахідний | корінника | корінників |
| Орудний | корінником | корінниками |
| Місцевий | на/у коріннику, корінникові | на/у корінниках |
| Кличний | коріннику | корінники |
корінник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |