КОРОВИЦЯ
Значення коровиця це
КОРО́ВИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що коро́ва 1. [Мати:] Пора ж тобі коровицю здоїти, оту молочну (Л. Укр., III, 1952, 254); А я гадав, пане брате, що то зоря ясна, А то моя дівчинонька коровицю пасла (Коломийки, 1969, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 295.
Коровиця, ці, ж.
1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685.
2) Насѣк. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. І. 7.
8) — рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. І. 6.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 285.
коровиця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| corovica | коровиця |
коровиця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| korovytsia | korovytsia | korovytsya |
коровиця Рід - іменник, жіночий рід, істота
коровиця Словоформи слова
| Називний | коровиця | коровиці |
| Родовий | коровиці | коровиць |
| Давальний | коровиці | коровицям |
| Знахідний | коровицю | коровиць |
| Орудний | коровицею | коровицями |
| Місцевий | на/у коровиці | на/у коровицях |
| Кличний | коровице | коровиці |
коровиця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |