КОРИТИСЯ
Значення коритися це
КОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок., кому, чому. Беззаперечно слухатися кого-небудь, підлягати комусь, чомусь; підкорятися. Улас.. не любив нікому кланяться та кориться (Н.-Лев., III, 1956, 288); Волелюбний український народ не корився чужинцям (Цюпа, Україна.., 1960, 19); * Образно. Смілих, дужих любить море, Хвилі коряться хоробрим (Нагн., Вибр., 1950, 42); // чому. Робити, чинити, поводитися відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Сором хилитися. Долі коритися: Час твій прийде З долею битися (Л. Укр., І, 1951. 49); Я не збираюся, пишучи мемуари, коритися практиці писання романів (Ю. Янов., II, 1958, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 291.
Коритися, рю́ся, ришся, гл.
1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29.
2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім’я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 284.
коритися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obey | повиноваться |
коритися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| korytysia | korytysia | korytysya |
коритися Рід - дієслово, недоконаний вид,дієслово, недоконаний вид
коритися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | корюся | коримося |
| 2 особа | коришся | коритеся |
| 3 особа | кориться | коряться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | коритимуся | коритимемося |
| 2 особа | коритимешся | коритиметеся |
| 3 особа | коритиметься | коритимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | корився | корилися |
| Жіночий рід | корилася | |
| Середній рід | корилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | корімося | |
| 2 особа | корися | коріться |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | корячись | |
| Минулий час | корившись |
коритися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
коритися в англійській розкладці - rjhbnbcz
Цитати української літератури з використанням слова коритися
"— Ти моя бранка… — говорив козак, міцно пригортаючи до себе дівчину, — і повинна у всьому коритися моїй волі!"Кащенко Адріан Феофанович - У запалі боротьби
"Хай Ви будете які хочете мізерні, а коли хтось молодший за Вас на два дні, то малий він чи високий до неба, а мусить Вам коритися"Ольжич Олег - Рудько
"Він прогнівався, очевидно, навіки, а я не виджу ані найменшої причини коритися перед ним"Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна
"На Русі старшим споконвіку був київський князь, а ти молодший за нього, маєш коритися йому."Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Батька її ще замолоду в москалі віддали, щоб знав, як треба коритися кріпацькій долі, а мати сохла та скліла, поки зовсім не зоскліла, покинувши на білому світі одинадцятилітню сироту"Мирний Панас - Морозенко
"— Ми повинні в усьому коритися йому…"Кримський Агатангел Юхимович - Батьківське право
"Та вона не хотіла коритися тій несилі, вона хотіла бути тут, дожидатися й діждатися."Грінченко Борис Дмитрович - Батько та дочка
"Хоч-не-хоч, а коритися мусиш, пробував плакати, але батькова попруга і різне інше вплинуло на примирення"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Відтак, мало йому стало фарисейського самохвальства в речах, удався він до постраху і страхом та грозьбою свій розум запечатав, кажучи: "Отож запевне знайте: хто не буде коритися папі римському, не буде збавлений""Вишенський Іван - Зачіпка мудрого латинника з дурним русином…
"Квасючка замовкла, пам’ятаючи, що вже одного разу чоловік її вигнав був, а батько не дуже привітав, то їй довелося вертатися додому й коритися чоловікові"Грінченко Борис Дмитрович - Серед темної ночі