КОРИТИ
Значення корити це
КОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., перех.
1. Те саме, що карта́ти; докоряти, дорікати комусь. Видко було, що тим сміхом корив він Зіньку за те, що вона прийняла подарунок од чужого чоловіка (Стор., І, 1957, 234); Ой, не кори мене, любий, за мрії про славу (Л. Укр., І, 1951, 260); Коли посідали вечеряти, Остап корив батька за необачність (Горд., II, 1959, 209).
2. рідко. Примушувати покоритися; скоряти. Що більше корило кріпаків — чи речі, чи арапник Олексія Івановича? Певно, що одно другому допомагало (Мирний, IV, 1955, 220); Тільки людський закон, освячений тим урочистим вінчанням, настійливо переконував, що вона дружина лікаря, і це корило (Ле, Міжгір’я, 1953, 27).
3. діал. Схиляти в покорі (голову, чоло). В серці твоїм хай горить Огнем могутнім гордість благородна, Перед ніким чола щоб не корить (Фр., XIII, 1954, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 291.
Корити, рю́, ри́ш, гл.
1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16.
2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 284.
корити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| blame | корить |
корити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| koryty | koryty | koryty |
корити Рід - дієслово, недоконаний вид,іменник, чоловічий рід, неістота
корити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | корю | коримо |
| 2 особа | кориш | корите |
| 3 особа | корить | корять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | коритиму | коритимемо |
| 2 особа | коритимеш | коритимете |
| 3 особа | коритиме | коритимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | корив | корили |
| Жіночий рід | корила | |
| Середній рід | корило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | корімо | |
| 2 особа | кори | коріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | корячи | |
| Минулий час | коривши |
корити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
корити в англійській розкладці - rjhbnb
Цитати української літератури з використанням слова корити
"Серце її не видержало, стала вона корити, ганьбити і сина, й товаришів"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"Ще менше мала я на цілі корити його як-небудь"Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна
"А як згадає, що на порозі вдома зустріне її окономова мати та почне сичати, як гадина, та гризти, та корити, то аж очі блискавкою блиснуть у неї від злості, а веселі брови низько насунуться на очі, мов густі чорні хмари перед дощем."Коцюбинський Михайло Михайлович - На віру
"Кольори, книги, портрети мають завдання не вчити, а полонити, обезвладнювати і корити."Самчук Улас Олексійович - Волинь
"— Чи корити-ймешся законові й поконові роду нашого?"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Тепер, здiлай милость, прислухайся, що старi про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити? Та й розкажеш менi, щоб я знав, як наше дiло начинати."Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович - Маруся