КОПИЧИТИ
Значення копичити це
КОПИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех.
1. Складати в копиці, копи. Копичити сіно.
2. розм. Складати купою, нагромаджувати. * Образно. Мене аж обгортає ляк, Коли згадаю про поетів, Що без дороги, без признак Ідуть у хаосі сюжетів, Главу копичать на главу (Рильський, Поеми, 1957, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 281.
Копичити, чу, чиш, гл.
1) Складывать, сваливать въ кучу. Желех.
2) Складывать въ копны. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 281.
копичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| capacity | копичити |
копичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kopychyty | kopychyty | kopychyty |
копичити Рід - дієслово, недоконаний вид
копичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | копичу | копичимо |
| 2 особа | копичиш | копичите |
| 3 особа | копичить | копичать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | копичитиму | копичитимемо |
| 2 особа | копичитимеш | копичитимете |
| 3 особа | копичитиме | копичитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | копичив | копичили |
| Жіночий рід | копичила | |
| Середній рід | копичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | копичмо | |
| 2 особа | копич | копичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | копичачи | |
| Минулий час | копичивши |
копичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |