КОПАТИСЯ

КОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. у чому. Копаючи, робити заглиблення в землі; ритися. Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі (шахти) та й копаються на всі боки попід землею (Гр., Без хліба, 1958, 154); Чоловік у землі копається, як той черв’як (Кобр., Вибр., 1954, 46); Вона спитала, що він тут робить, на якій дільниці працює, який має фах? Він неохоче відповів: — Яка вже там робота. Копаюсь у ямі. Працюю в котловані гідростанції (Коцюба, Нові береги, 1959, 96).

2. у чому, розм. Те саме, що копирса́тися 1. Копається Луценко в клункові.. Чи хоч сорочку взяти? Те положить, те вийме (Тесл., З книги життя, 1949, 198); — Прибув.. ревізор. Тиждень.. у паперах копався, кожний документик перевірив (Шиян, Баланда, 1957, 237); // перен. Надмірно аналізувати, обдумувати що-небудь. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів.., які.. копалися у дрібненьких особистих емоціях (Мал., Думки.., 1959, 21).

3. у чому, коло чого, перен., розм. Із замилуванням весь час поратися біля чого-небудь. — Ми з сестрою дуже любимо квітки; так і копаємось тут у садку,— промовила Степанида (Н.-Лев., І, 1956, 358); Дядько в іншій постанові зріс, коло землі копався (Мирний, IV, 1955, 136); — Раніше я теж думав, що нема в світі нічого милішого, як копатися в машинах, у різній апаратурі (Гончар, IV, 1960, 82); // Займатися якою-небудь клопітною роботою. Другого нічого і не розпочинаю, все коло неї [роману «Повія»] копаюся (Мирний, IV, 1955, 363); З автомобілем щось сталося, і він спинився, Шофер почав копатися в моторі (Минко, Моя Минківка, 1962, 44); // Робити що-небудь повільно або невміло; вовтузитися (у 2 знач.). [Шевцов:] Швидше сюди давай! сюди!.. Ну, що ти там так довго копався? .. (Гр., II, 1963,502).

4. під кого, перен., розм. Підступно, таємно готувати кому-небудь неприємність, нещастя. — Он воно що? — протяжно вимовив Захар.— Значить, копаються під Заруб! (Кучер, Трудна любов, 1960, 119).

5. Пас. до копа́ти 1-3. Та чи можна засипати в рік, у десять, у двадцять років яругу, яка копалася не десятки, а цілі сотні літ?.. (Мирний, І, 1949, 368); Лаврські печери копалися протягом багатьох століть, аж до XX включно (Наука.., 2, 1968, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 279.

Копатися, паюся, єшся, гл.

1) Копаться, рыться. На улицю не піду і дома не всижу, хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Бодай тебе копалася лихая година!. Мет.

2) Рыться (въ вещахъ). Одімкнули скриню, копалися, копалися — нічого не взяли. ЗОЮР.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 280.