КОНСОНАНС
Значення консонанс це
КОНСОНА́НС, у, ч.
1. муз. Гармонійне поєднання звуків; співзвуччя; протилежне дисонанс. При паралельному поєднанні мелодичних ліній можливі не тільки паралелізми консонансів, але й дисонансів (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 55); * Образно. Бачу.. в суспільстві новий консонанс (Фомін, Вибр., 1958, 29).
2. літ. Рима, у якій наголошені голосні різні, а голосні, що стоять перед голосними наголошеними або після них — однакові.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 264.
консонанс Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| konsonans | консонанс |
консонанс Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| konsonans | konsonans | konsonans |
консонанс Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
консонанс Словоформи слова
| Називний | консонанс | консонанси |
| Родовий | консонансу | консонансів |
| Давальний | консонансові, консонансу | консонансам |
| Знахідний | консонанс | консонанси |
| Орудний | консонансом | консонансами |
| Місцевий | на/у консонансі | на/у консонансах |
| Кличний | консонансе | консонанси |
консонанс Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |