КОЛУВАТИ
Значення колувати це
КОЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Рухатись по колу, по коловій лінії. Сонце по небі колує. Знають і хмари свій шлях (Фр., XI, 1952, 408).
2. їхати в об’їзд; об’їжджати. Хто колує, той дома не ночує (Номис, 1864, № 11404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 236.
Колувати, лую, єш, гл.
1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує. О. 1862. IV. 23.
2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Чуб. І. 248. Волю колувати, як просто їхати та бідувати. Ном. № 11409.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 273.
колувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
kalavati | колувати |
колувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
koluvaty | koluvaty | koluvaty |
колувати Рід - дієслово, недоконаний вид
колувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колую | колуємо |
2 особа | колуєш | колуєте |
3 особа | колує | колують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колуватиму | колуватимемо |
2 особа | колуватимеш | колуватимете |
3 особа | колуватиме | колуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | колував | колували |
Жіночий рід | колувала | |
Середній рід | колувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колуймо | |
2 особа | колуй | колуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | колуючи | |
Минулий час | колувавши |
колувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |
колувати в англійській розкладці - rjkedfnb
Цитати української літератури з використанням слова колувати
"Зачепивши раз шаблю противника, він став так хутенько нею колувати, що Семко не міг її висвободити"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний