КОЛИХАТИ
Значення колихати це
КОЛИХА́ТИ, колишу́, коли́шеш і рідко колиха́ю, колиха́єш; наказ. сп. колиши́; недок.
1. перех. і без додатка. Злегка гойдати що-небудь гнучке, висяче і т. ін. Вітер тирсу колихає, З дерезою гомонить (Щог., Поезії, 1958, 252); Вітер колише трави шовкові, ніч кругом… (Тич., До молоді.., 1959, 3); Сон увірвавсь Кончакові, Буря колише намет (Рильський, II, 1960, 156); // Гойдати (дитину) в колисці, заспокоюючи і присипляючи. Вичуняла Катерина, Одсуне кватирку, Поглядає на улицю. Колише дитинку (Шевч., І, 1963, 24); З колиски матуся очей не зривала; Колишучи, журно пісеньку співала (Граб., І, 1959, 288); — Їй материнства хочеться, дитинку колихати, а тут чорне лихо землю рве (Тют., Вир, 1964, 380); * Образно. Музика ллється, мов тиха вода, колише мої нерви, заспокоює (Н.-Лев., ІІІ, 1956, 302).
2. чим, неперех. Гойдати чим-небудь гнучким, висячим і т. ін. Вітер шумів і колихав верхами ялиць, скриплячи проразливо сухими гіллями (Фр., V, 1951, 87); Конячка ледь котила воза…часто спинялась, важко дихала, швидко колихаючи запалими боками (Збан., Сеспель, 1961,19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 222.
Колихати, шу́, шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, хну, неш, гл.
1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. Руд.
2) = Колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. Мет.
8) Качать на качеляхъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 269.
колихати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| flap | колыхать |
колихати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kolykhaty | kolykhaty | kolykhaty |
колихати Рід - дієслово, недоконаний вид
колихати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | колишу | колишемо |
| 2 особа | колишеш | колишете |
| 3 особа | колише | колишуть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | колихатиму | колихатимемо |
| 2 особа | колихатимеш | колихатимете |
| 3 особа | колихатиме | колихатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | колихав | колихали |
| Жіночий рід | колихала | |
| Середній рід | колихало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | колишімо | |
| 2 особа | колиши | колишіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | колишучи | |
| Минулий час | колихавши |
колихати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
колихати в англійській розкладці - rjkb[fnb
Цитати української літератури з використанням слова колихати
"Над тими цяцьками верховодять та правують не лицарі: один перина, другий дитина, а третя латина, та ще й стара, як сторічна баба: їй тільки кахикати в запічку та дітей колихати, а не битись з козаками."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Князь Єремія Вишневецький
"[1] Шелевіти — колихати, ворушити"Васильченко Степан Васильович - Басурмен
"Ще й їх треба буде колихати»."Гончар Олесь Терентійович - Собор
"— От де, синку, довелось мені колихати тебе у козацькій колисці! — каже, йдучи позад його, старий батько"Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада
"Криниці затінювались, мріяли ночами, щоб колихати у своїх лонах небесні оріони"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"То сторч, то набік колихати,"Котляревський Іван Петрович - Енеїда
"Колихати ногами, реготатись тепер Наха не дозволяє, — тато сумний, і на фабриці страйк! "Страйк, Наха?" — "Страйк"Винниченко Володимир Кирилович - Божки
"Сон почав колихати її."Мирний Панас - Повія
"Став Мирін Ґудзь поле орати та хліб пахати, а Марина — сина Івана колихати…"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"Тиха дрімота почала його колихати, злегка закриваючи очі"Мирний Панас - Морозенко