КОКІЛЬ
Значення кокіль це
КОКІ́ЛЬ, ю, ч., мет. Розбірна форма з чавуну або сталі для відливання металевих виробів. Якщо кокілі якісні, деталі, вилиті в них, виходять настільки точними, що не потребують обробки різцями (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 215.
Кокіль, ко́лю, м. = Кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Чуб. V. 168. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю. Мет. 138.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 267.
кокіль Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| chill | кокиль |
кокіль Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kokil | kokil' | kokil' |
кокіль Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
кокіль Словоформи слова
| Називний | кокіль | кокілі |
| Родовий | кокілю | кокілів |
| Давальний | кокілеві, кокілю | кокілям |
| Знахідний | кокіль | кокілі |
| Орудний | кокілем | кокілями |
| Місцевий | на/у кокілі | на/у кокілях |
| Кличний | кокілю | кокілі |
кокіль Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 3 |