КОГУТЯЧИЙ
Значення когутячий це
КОГУ́ТЯЧИЙ, а, е, діал. Прикм. до ко́гу́т 1. В тій хвилі явився обік нього гарний паничик у шапочці з когутячим пером (Фр., II, 1950, 122); У високих шапках з когутячим пір’ям, з чорними вусами, вони [жандарми] могли налякати своїм виглядом (Турч., Зорі.., 1950, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 207.
Когутячий, а, е. Пѣтушій. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 262.
когутячий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| cunning | когутячий |
когутячий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kohutiachyi | kohutiachyi | kohutyachyy |
когутячий Рід - прикметник
когутячий Словоформи слова
| Називний | когутячий | когутяча | когутяче | когутячі |
| Родовий | когутячого | когутячої | когутячого | когутячих |
| Давальний | когутячому | когутячій | когутячому | когутячим |
| Знахідний | когутячий, когутячого | когутячу | когутяче | когутячі, когутячих |
| Орудний | когутячим | когутячою | когутячим | когутячими |
| Місцевий | на/у когутячому, когутячім | на/у когутячій | на/у когутячому, когутячім | на/у когутячих |
когутячий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |