КОБ
Значення коб це
КОБ, КОБИ́, діал.
1. спол. Якби, коли б (див. коли2 2). Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, Я ж би тую Україну кругом облітала (Чуб., V, 1874, 5); Ой, пішла б я на музики, Коб дав батько п’ятака (Барв., Опов.., 1902, 445); — Коб знав, що за гості, знав би, як частувати (Коз., Зол. грамота, 1939, 78).
2. спол. Аби (у 1 знач.), тільки б. Коби зуби, то хліб буде (Сл. Гр.); За роботою діло не стало, коби здоров’я, а воно в останні дні взяло та й схибило трохи (Л. Укр., V, 1956, 423).
3. у знач. част. Коли б (див. коли́1 4), хоч би. [Килина:] Коб ярмарок хутчій — куплю начиння (Л. Укр., III, 1952, 234); Коб швидше вже той Новий рік наставав! (Вишня, II, 1956, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 200.
коб Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
ber | коб |
коб Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
kob | kob | kob |
коб Рід - сполучник,іменник, жіночий рід, неістота
коб Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
3 | 1 | 2 |
коб в англійській розкладці - rj,
Цитати української літератури з використанням слова коб
"— Скілько народу понівечили! Ну, але чорт бери монголів— їх не шкода! Коб тілько мені по тих трупах дійти до власти й сили, — обернувся б і я лицем проти них"Франко Іван Якович - Захар Беркут
"Коб заслати отаких на села більше, і знав би чоловік, за кого і що держати… А то ж стовпотворенія"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Коб я пропав, якщо неправда."Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Коб ти знала, як страждаю,"Карманський Петро Сильвестрович - Прощання
"«Щасливий случай, — гадав він собі, — коб лиш удалося! Возьму оженюся з Рифкою, а єї віном мож буде порятуватися бодай що-то!» Тота думка засіла йому в голову, і він твердо рішився виповісти її"Франко Іван Якович - Boa cоnstriktor
"— Так вам треба! Коб ще не дурні були, а збунтувалися і всіх до одного повкидали вас в ті ями! Адіть, який він! Не хоче тепер, відмовляє! Мій бідний Готліб! Що він на то скаже? Він собі готов що злого зробити"Франко Іван Якович - Борислав сміється