КНИГОСХОВИЩЕ

КНИГОСХО́ВИЩЕ, а, с. Спеціально обладнане приміщення при бібліотеці для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів тощо. Матвій працював у книгосховищі при Софійському соборі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 203); У книгосховищах Державної публічної бібліотеки СРСР імені В. І. Леніна панує глибока, майже урочиста тиша (Літ. газ., 11. IX 1959, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 196.