КЛЯТЬБА
Значення клятьба це
КЛЯТЬБА́, и́, ж.
1. Осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням; прокляття. Ті, що його [злодія] тримають, клянуть усіми клятьбами (Черемш., Тв., 1960, 76); Раптом з-поза штабелів почувся жіночий крик, клятьба, лайка (Мур., Бук. повість, 1959, 138).
2. Те саме, що прися́га. — Щоб мені волі не побачити..,— поклявся він великою тюремною клятьбою (Вас., І, 1959, 74); Це була хвилина нерушимої клятьби, яку завжди у день вокняжіння давали людям своїм князі Русі (Скл., Святослав, 1959, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 195.
Клятьба, би, ж.
1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. І. 217.
2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 256.
клятьба Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| kletba | проклятия |
клятьба Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kliatba | kliat'ba | klyat'ba |
клятьба Рід - іменник, жіночий рід, неістота
клятьба Словоформи слова
| Називний | клятьба | клятьби |
| Родовий | клятьби | клятьб |
| Давальний | клятьбі | клятьбам |
| Знахідний | клятьбу | клятьби |
| Орудний | клятьбою | клятьбами |
| Місцевий | на/у клятьбі | на/у клятьбах |
| Кличний | клятьбо | клятьби |
клятьба Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 4 |
клятьба в англійській розкладці - rkznm,f
Цитати української літератури з використанням слова клятьба
"Клятьба зозулею помітно стривожув Мину, але тільки на мить:"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря
"Неповинная кров — клятьба Твоя."Багряний Іван Павлович - Гуляй-поле
"як порожнечі дійсності клятьба?"Антонич Богдан-Ігор Васильович - Романтизм
"Знов — тиск, нарікання, клятьба, штовхання; як обпінені хвилі з прибою: кидаються і, втративши розгін, вщухають, щоб повторно зашуміти метушнею"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь