КЛЬОЧИТИ
Значення кльочити це
КЛЬО́ЧИТИ, ить, недок. Робити особливі рухи, видавати крики, співати, підкликаючи самку в період спаровування (про самців деяких птахів). Готур на весну кльочить (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 195.
Кльочити, чу, чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 254.
кльочити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| cling | кльочити |
кльочити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| klochyty | kl'ochyty | kl'ochyty |
кльочити Рід - дієслово, недоконаний вид
кльочити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кльочу | кльочимо |
| 2 особа | кльочиш | кльочите |
| 3 особа | кльочить | кльочать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кльочитиму | кльочитимемо |
| 2 особа | кльочитимеш | кльочитимете |
| 3 особа | кльочитиме | кльочитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кльочив | кльочили |
| Жіночий рід | кльочила | |
| Середній рід | кльочило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кльочімо | |
| 2 особа | кльочи | кльочіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кльочачи | |
| Минулий час | кльочивши |
кльочити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 4 |