КИСЕЛИЦЯ

КИСЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Драглиста страва зі слив та борошна або круп. [Мати:] Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Л. Укр., III, 1952, 236); Протерті сливи змішують з відваром, у якому варились ягоди, доводять до кипіння, всипають злегка підсмажене кукурудзяне борошно або манні крупи, цукор і варять.. Киселицю подають гарячою (Укр. страви, 1957, 282).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 153.

Киселиця, ці, ж. Родъ киселя, варимаго изъ сливъ и кукурузныхъ крупъ (Шух. І. 143) или изъ муки кукурузной гречневой или ржаной. (Kolb. І. 54), ячменной или овсяной. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 239.