КЕСОН

КЕСО́Н, а, ч.

1. Непроникна для води велика камера, що спускається на дно моря або річки під час підводних робіт, а також застосовується під час проходження тунелю метро. Перша підводна камера — кесон, призначена для роботи під водою, була винайдена 280 років тому (Наука.., 11, 1963, 27); Вперше у вітчизняному мостобудуванні в Дарниці був опущений дослідний автоматичний кесон без людей (Знання.., 6, 1966, 4).

2. У металургійних печах — сталева коробка, у якій циркулює вода для охолодження. Кесони мартенівських печей.

3. архт. Художньо оформлена заглибина у формі геометричної фігури на внутрішній поверхні арок або склепінь. Кесони прикрашуються розетками (Архіт. Рад. Укр., 10, 1939, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 144.