КВОЛІТИ
Значення кволіти це
КВОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Ставати кволим (у 1-3 знач.), слабим. Добре відомо, що чим більше ізолюється людина від сонця, тим і більше кволіє вона (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 391); * Образно. Дзвони й мелодії великого посту виснажуються, кволіють і ледве рухають крильцями звуків (Ю. Янов., І, 1958, 187).
2. розм. Те саме, що незду́жати; хворіти, слабувати. Солоха довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Мирний, І, 1954, 53); Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 138.
Кволіти, лію, єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти. Н. п.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 234.
кволіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| quote | кволіти |
кволіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kvolity | kvolity | kvolity |
кволіти Рід - дієслово, недоконаний вид
кволіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кволію | кволіємо |
| 2 особа | кволієш | кволієте |
| 3 особа | кволіє | кволіють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кволітиму | кволітимемо |
| 2 особа | кволітимеш | кволітимете |
| 3 особа | кволітиме | кволітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | кволів | кволіли |
| Жіночий рід | кволіла | |
| Середній рід | кволіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кволіймо | |
| 2 особа | кволій | кволійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кволіючи | |
| Минулий час | кволівши |
кволіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |