КВАПИТИ
Значення квапити це
КВА́ПИТИ, плю, пиш; мн. ква́плять; недок., перех. і без додатка.
1. Спонукати кого-небудь робити щось швидше; підганяти. До Салерна лагодиться Генріх, Квапить слуг, за гори рветься духом (Фр., XII, 1953, 304); Нерозбірливим від контузії голосом він квапить лікаря, який його оглядає (Ю. Янов., IV, 1959, 179); * Образно. Весна квапить. Потрібна висока організованість робіт на кожному полі (Рад. Укр., 14.IV 1967, 2).
2. у що, діал. Пхати. — Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Гл., Вибр., 1951, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 129.
Квапити, плю, пиш, гл.
1) Торопить. Желех.
2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду. Гліб.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 230.
квапити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rush | торопить |
квапити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kvapyty | kvapyty | kvapyty |
квапити Рід - дієслово, недоконаний вид
квапити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | кваплю | квапимо |
| 2 особа | квапиш | квапите |
| 3 особа | квапить | кваплять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | квапитиму | квапитимемо |
| 2 особа | квапитимеш | квапитимете |
| 3 особа | квапитиме | квапитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | квапив | квапили |
| Жіночий рід | квапила | |
| Середній рід | квапило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | квапмо | |
| 2 особа | квап | квапте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | кваплячи | |
| Минулий час | квапивши |
квапити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
квапити в англійській розкладці - rdfgbnb
Цитати української літератури з використанням слова квапити
"Вiн помчав квапити дружину й своїх приятелiв, щоб мерщiй готували снiданок"Ненацки Збигнев - Новi пригоди Самоходика
"Борислава се страшенно звеселило, й, коли переїхали через широко розлитий Дніпро, він почав квапити:"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"В цьому людина може досягти блаженства, але блаженство дасться тільки життям, за життя, тому не слід квапити біг крилатих коней смерті."Загребельний Павло Архипович - Євпраксія
"А його й квапити не треба, старається хлопець, як стародавньоіндійське шестируке божество"Ячейкін Юрій Дмитрович - Зоряні мандри капітана Небрехи
"А його й квапити не треба, старасться хлопець, як стародавньоiндiйське шестируке божество"Ячейкин Юрий - Дивовижнi пригоди капiтана мiжзоряного плавання Небрехи