КАРАУЛИТИ
Значення караулити це
КАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що вартува́ти 1; чатувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 101.
Караулити, лю, лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = Калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили. Кв. II. 313.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 221.
караулити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| watch | караулить |
караулити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| karaulyty | karaulyty | karaulyty |
караулити Рід - дієслово, недоконаний вид
караулити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | караулю | караулимо |
| 2 особа | караулиш | караулите |
| 3 особа | караулить | караулять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | караулитиму | караулитимемо |
| 2 особа | караулитимеш | караулитимете |
| 3 особа | караулитиме | караулитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | караулив | караулили |
| Жіночий рід | караулила | |
| Середній рід | караулило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | караульмо | |
| 2 особа | карауль | караульте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | караулячи | |
| Минулий час | карауливши |
караулити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |