КАПАРИТИ

Значення капарити це

КАПА́РИТИ, рю, риш, недок., розм.

1. перех. і неперех., зневажл. Робити нашвидку, абияк; партачити. На своїх десятинках не працював [Кузьма], а капарив. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах (Стельмах, II, 1962, 296).

2. неперех. Те саме, що бідува́ти. Решта бойків, що розсіялися своїми бідними селами по горах, капарила свій темний вік.. так на галицькому, як і на угорському боці (Ірчан, II, 1958, 210); Вже давно збирався [Гедаліїв воротар] в опришки, чекав тільки весни, а поки що мусив капарити в наймах (Гжицький, Опришки, 1962, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 92.

Капарити, рю, риш, гл.

1) Худо дѣлать, кропать, пачкать. Желех.

2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 216.

капарити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
capacityкапарити

капарити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
kaparytykaparytykaparyty

капарити Рід - дієслово, недоконаний вид

капарити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особакапарюкапаримо
2 особакапаришкапарите
3 особакапаритькапарять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особакапаритимукапаритимемо
2 особакапаритимешкапаритимете
3 особакапаритимекапаритимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідкапаривкапарили
Жіночий рідкапарила
Середній рідкапарило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа капармо
2 особакапаркапарте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часкапарячи
Минулий часкапаривши

капарити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

капарити в англійській розкладці - rfgfhbnb

Цитати української літератури з використанням слова капарити

"Механічне свердло типу німецького дрільборера можна було давно зробити і не капарити"Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху