КАНЮЧЕННЯ
Значення канючення це
КАНЮ́ЧЕННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. каню́чити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 91.
канючення Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| begging | попрошайничество |
канючення Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kaniuchennia | kaniuchennia | kanyuchennya |
канючення Рід - іменник, середній рід, неістота
канючення Словоформи слова
| Називний | канючення | канючення |
| Родовий | канючення | канючень |
| Давальний | канюченню | канюченням |
| Знахідний | канючення | канючення |
| Орудний | канюченням | канюченнями |
| Місцевий | на/у канюченні | на/у канюченнях |
| Кличний | канючення | канючення |
канючення Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |