КАМЕНУВАТИ
Значення каменувати це
КАМЕНУВА́ТИ, у́ю, ує́ш, недок., перех., заст. Бити кого-небудь камінням. Старці і книжники грізно накинулись Каменувати тебе (Фр., X, 1954,79); [Йоганна:] Каменувати мене ти можеш, та не маєш за що (Л. Укр., III, 1952, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 82.
Каменувати, ну́ю, єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 212.
каменувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
imenovati | каменувати |
каменувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
kamenuvaty | kamenuvaty | kamenuvaty |
каменувати Рід - дієслово, недоконаний вид
каменувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | каменую | каменуємо |
2 особа | каменуєш | каменуєте |
3 особа | каменує | каменують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | каменуватиму | каменуватимемо |
2 особа | каменуватимеш | каменуватимете |
3 особа | каменуватиме | каменуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | каменував | каменували |
Жіночий рід | каменувала | |
Середній рід | каменувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | каменуймо | |
2 особа | каменуй | каменуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | каменуючи | |
Минулий час | каменувавши |
каменувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 5 | 5 |